Спецпроект

У Німеччині вийде фільм про юність Гітлера

У Німеччині сьогодні виходить у прокат фільм швейцарського режисера Урса Одерматта "Mein Kampf" ("Моя боротьба"), присвячений юнацьким рокам Адольфа Гітлера у Відні.

Фільм знятий за однойменною п'єсою Джорджа Таборі, вперше поставленою в 1987 році. П'єса з того часу користується незмінним успіхом у ФРН, повідомляє Lenta.ru з посиланням на Zeit.

За сюжетом молодий Адольф Гітлер приїжджає до Відня, щоб вступити до Академії мистецтв. Він поселяється в притулку для бездомних і ділить дах з двома віденськими євреями - торговцем бібліями Шломо Герцлом, який, крім біблій, продає порнографію, і божевільним кухарем на прізвище Лобковіц, котрий вважає себе богом.

Літній Шломо відчуває необхідність допомогти хлопцю і бере Гітлера під свою опіку: готує йому, пере, стежить за зовнішнім виглядом і навіть підстригає йому вуса, першим надавши їм характерну "гітлерівську" форму.

Він посвячує молодика у свої плани, розповівши, що пише книгу "Моє життя". Ця назва йому, втім, здається недостатньо помітною і в підсумку він змінює її на "Моя боротьба".

Саме Шломо втішає Гітлера після того, як той вдруге провалився на іспитах у віденську Академію мистецтв і навіть намагався покінчити життя самогубством. Він дає йому пораду спробувати свої сили в політиці. Молодий Гітлер швидко сходиться з ультраправими і незабаром стає їхнім лідером.

У ролі Гітлера знявся молодий актор Том Шилінг, який, щоб відповідати образу Гітлера у віденський період, схуд на 10 кілограмів і вивчив діалект. За задумом режисера, фільм повинен бути максимально автентичним. Німецьке товариство з оцінки кіно-і медіапродукції, до складу якого входять 70 експертів від усіх федеральних земель Німеччини, вже присвоїло фільму оцінку "особливо цінний".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.