Спецпроект

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Найбільш неоднозначною подією епохи Горбачова, на думку росіян, стала антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (4% опитуваних), для інших же це починання є неприємним спогадом про ті часи (7%).

При цьому більшості опитаних росіян (73%) сьогодні важко оцінити позитивні моменти правління М. Горбачова, повідомляє  "Інтерфакс".

Решта найчастіше згадують його заслуги в реформуванні країни: впровадження демократичних свобод (10%), надання права на підприємницьку діяльність. Ще 5% росіян вказують на закінчення холодної війни.

Такі результати всеросійського опитування, проведеного в переддень 80-річчя першого і останнього президента СРСР (Горбачов святкує день народження 2 березня - ІП), повідомили соціологи Всеросійського центру вивчення суспільної думки (ВЦИОМ).

Як показало дослідження, значно простіше громадянам згадати, що поганого було зроблено в період правління М. Горбачова. Для більшої частини опитаних - це розпад СРСР (31%).

Згадуються також занепад в країні (5%), безладдя (3%), введення талонної системи, "продаж країни Заходу", нездатність довести до кінця свої починання (по 2%), введення військ в Афганістан (це зробив Брєжнєв у 1979 році, а Горбачов, навпаки, війська вивів - ІП) і зростання безробіття (по 1%) .

Найбільш неоднозначними подіями епохи М. Горбачова, на думку росіян, стали перебудова і антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (по 4%), для інших же ці починання є неприємним спогадом про ті часи (4% і 7% відповідно).

За даними ВЦИОМ, за минуле десятиліття серед росіян стало менше тих, у кого М. Горбачов викликає негативні емоції: роздратування і відразу (зниження з 39% у 2001 році до 25% в 2011 році). У той же час зменшилося почуття симпатії і поваги до нього (падіння з 31% до 15%).

При цьому на перший план вийшла байдужість до М. Горбачова (зростання з 25% до 47%), показало лютневе опитування ВЦИОМ.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.