Спецпроект

ЗА ПРОПАГАНДУ КОМУНІЗМУ І ФАШИЗМУ ХОЧУТЬ ШТРАФУВАТИ НА 17 ТИСЯЧ

У Верховній Раді України зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність за пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму.

Законопроект внесений лідером партії "За Україну!" В'ячеславом Кириленком. Документ пропонує внести зміни до деяких кодексів України щодо відповідальності за пропаганду тоталітарної ідеології та практики комунізму, нацизму, фашизму, - повідомили Zaxid.net y прес-службі партії.

Як зазначається в тексті проекту закону, "пропаганда, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму, нацизму, фашизму, а також заклики і практичні дії, спрямовані на таку пропаганду, заперечення чи виправдання  злочинів проти людяності - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8,5-17 тисяч грн - ІП) або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк".

Автор законопроекту також пропонує заборонити "виготовлення матеріалів, спрямованих на пропаганду тоталітарної ідеології та практики комунізму, нацизму, фашизму, або розповсюдження таких матеріалів".

За словами В'ячеслава Кириленка, комуністичний тоталітаризм засуджений в Резолюціях ПАРЄ "Про злочини комунізму та потребу їх засудження" 2006 року, "Возз'єднання розділеної Європи" 2009 року, Резолюції Європарламенту "Про європейську свідомість і тоталітаризм" 2009 року, Празькій декларації "Про європейську свідомість та комунізм" 2008 року.      

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.