Спецпроект

ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ЗНОВУ ОЧОЛИВ СОЛДАТЕНКО

Кабінет міністрів призначив Валерія Солдатенка директором Українського інституту національної пам'яті, а музей Голодомору віддав Мінкульту.

Розпорядження про призначення Солдатенка - документ №146 від 14 лютого - з'явилося на сайті уряду, повідомляє УНІАН.

Як повідомляла ІП, президент України Віктор Янукович 9 грудня 2010 року ліквідував Український інститут національної пам'яті, який мав статус президентської структури, а 23 лютого 2011 року звільнив Валерія Солдатенка з посади голови цього інституту.

12 січня 2011 року Кабінет міністрів своєю постановою створив Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу, що перебуває в управлінні уряду.

Одним із зазначених на урядовому порталі основних завдань "нового" УІНП є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам'яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації.

Планується, що УІНП також здійснюватиме наукові та науково-практичні дослідження державотворчих традицій українського народу, його боротьби за свободу та соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України та участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв, а також братиме участь у науково-просвітницькій роботі, освітянській діяльності, пов'язаній з проблемами національної пам'яті українського народу.

Також на сайті уряду з'явилося повідомлення, що "у зв'язку з ліквідацією УІНП та з метою створення належних умов для функціонування" національні історико-меморіальні заповідники "Бабин Яр" та "Биківнянські могили" і національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" передаються у сферу управління Міністерства культури.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.