Спецпроект

ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ЗНОВУ ОЧОЛИВ СОЛДАТЕНКО

Кабінет міністрів призначив Валерія Солдатенка директором Українського інституту національної пам'яті, а музей Голодомору віддав Мінкульту.

Розпорядження про призначення Солдатенка - документ №146 від 14 лютого - з'явилося на сайті уряду, повідомляє УНІАН.

Як повідомляла ІП, президент України Віктор Янукович 9 грудня 2010 року ліквідував Український інститут національної пам'яті, який мав статус президентської структури, а 23 лютого 2011 року звільнив Валерія Солдатенка з посади голови цього інституту.

12 січня 2011 року Кабінет міністрів своєю постановою створив Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу, що перебуває в управлінні уряду.

Одним із зазначених на урядовому порталі основних завдань "нового" УІНП є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам'яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації.

Планується, що УІНП також здійснюватиме наукові та науково-практичні дослідження державотворчих традицій українського народу, його боротьби за свободу та соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України та участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв, а також братиме участь у науково-просвітницькій роботі, освітянській діяльності, пов'язаній з проблемами національної пам'яті українського народу.

Також на сайті уряду з'явилося повідомлення, що "у зв'язку з ліквідацією УІНП та з метою створення належних умов для функціонування" національні історико-меморіальні заповідники "Бабин Яр" та "Биківнянські могили" і національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" передаються у сферу управління Міністерства культури.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.