Спецпроект

Янукович дозволив вірити в Шухевича та Бандеру

Президент Віктор Янукович заявляє про негативне ставлення до постаті Йосипа Сталіна.

Про це він заявив під час проекту "Розмова з країною", відповідаючи на питання про те що в Запоріжжі Сталіну зводять пам'ятник, якщо він організував в Україні Голодомор, а Шухевичу і Бандері пам'ятники не ставлять.

"Історія дала оцінку Сталіну. Безумовно, Україна не буде переглядати своє негативне відношення до цієї історичної постаті", - заявив він.

"Про те що це (голодомор) було організовано по відношенню до багатьох людей, які жили в сільській місцевості, в яких вилучалось тоді зерно, продукти харчування, і в Україні, і на Кубані, і в Казахстані і в Білорусі. Це дійсно був геноцид до цих людей, і це зробила та влада на чолі з Сталіним. Це моя точка зору", - сказав Янукович.

Сімейні перекази про Голодомор-1933 читайте в проекті ІП "Історія Голоду"

Водночас він наголосив, що "не потрібно шукати розбіжності".

"А хто буде вірити в яких героїв – хай вірять. Ніхто не заперечує. Слава богу, ми живемо у демократичній крані", - зазначив Янукович, маючи на увазі Шухевича і Бандеру

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.