Спецпроект

У Москві закривають Мавзолей, щоб підмарафетити Леніна

Мавзолей Леніна буде закрито для відвідування з 25 лютого по 19 квітня поточного року.

Допуск до мавзолею припиняється на час проведення планових профілактичних робіт, повідомили "Интерфаксу" у Центрі зі зв'язків з пресою та громадськістю ФСО РФ.

Мавзолей Леніна зазвичай закривають на профілактику раз на півтора-два роки за заявкою фахівців Центру біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин.

Фахівці цього центру періодично проводять біохімічні роботи зі збереження забальзамованого тіла Леніна. У самому мавзолеї в цей час проводиться тестування встановленої там апаратури.

За твердженням фахівців "Мавзолейной групи", завдяки новітнім досягненням науки тіло Леніна, забальзамоване в 1924 році, може зберігатися невизначено довгий час. Леніну лише періодично міняють костюм.

Востаннє профілактичні роботи в Мавзолеї проводилися у лютому-квітні 2009 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.