Спецпроект

У Харкові відновили меморіальну дошку Йосипу Сліпому (ФОТО)

У Харкові на вцілілій адміністративній будівлі колишньої в'язниці урочисто відкрито меморіальну дошку патріарху Української греко-католицької церкви Йосипу Сліпому.

Про це повідомляє прес-служба Харківської облдержадміністрації.

Автор меморіальної дошки - харківський скульптор Олександр Рідний.

Як зазначив під час урочистої церемонії доктор історичних наук Ярослав Грицак, подібні події сприяють єднанню Східної і Західної України.

"Думаю, що сьогоднішня подія - відкриття Меморіальної дошки, яка увічнює ім'я Йосипа Сліпого, є значним кроком до всеукраїнського примирення. Як історик я відчуваю, що подія, яку ми сьогодні з вами переживаємо, скоро сама стане історією, про нього будуть писати ті, хто займається біографією Йосипа Сліпого, історією Харкова, Львова та всієї України", - сказав він.

"Досі ми звикли до війни пам'ятників і символів, які нас розділяють, і деякі наші доброзичливці кажуть, що Схід і Захід України ніколи не зійдуться. Сьогодні ми спробуємо довести щось протилежне. Ми присутні при відкритті пам'ятної дошки, яка об'єднує, а не розділяє, причому відкрита вона за спільною ініціативою харківських та львівських властей", - підкреслив Грицак.

На церемонії також були присутні мер Харкова Михайло Добкін, голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, Львівський міський голова Андрій Садовий.

 
Фото прес-служби Харківської ОДА

Як відомо, меморіальну дошку Сліпому встановлювали на будівлі двічі - у 2005 і 2008 році.

У 2010 році Дзержинський районний суд прийняв рішення, що вона встановлена незаконно, і представники громадської організації "Велика Русь" демонтували її.

Це обурило львівського мера Садового, і він домовився з харківською владою про відновлення таблички.

Йосип Сліпий - український церковний і громадський діяч, патріарх Української греко-католицької церкви, вчений і богослов.

У 1939 році був призначений коад'ютором (наступником) митрополита, а 22 грудня 1939 Андрій Шептицький у суворій таємниці висвятив Йосифа на єпископа з правом наступництва.

У 1944 році, після смерті митрополита Шептицького, єпископ Сліпий прийняв керівництво УГКЦ і став новим митрополитом Галицьким.

У 1945 р. Сліпий разом з іншими українськими греко-католицькими владиками був заарештований радянською владою і засуджений до 8 років позбавлення волі.

У Харкові він перебував у пересильному відділенні колишньої в'язниці, яку знесли у повоєнні роки.

У 1963 році завдяки клопотанням римського папи Івана XXIII та президента США Дж. Кеннеді митрополита Сліпого звільнили і депортували.

Він помер у 1984 році в Римі.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.