Спецпроект

СБУ ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ ДОПИТАЛА ІСТОРИКА. Цікавлять матеріали про КДБ

16 лютого слідчий СБУ впродовж 5 годин допитував історика, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого. Вилучений комп'ютер та жорсткі диски досі не повернули - їх досі "вивчають".

Це перша слідча дія після подій вересня 2010 року, коли СБУ затримала історика Забілого, провела несанкціоновані обшуки в Національному музеї "Тюрма на Лонцького", безпідставно конфіскувала комп'ютери науковців та порушила кримінальну справу.

Як повідомляє Центр дослідження визвольного руху, СБУ зацікавилася "державними таємницями" з комп'ютера Забілого - "навчальними матеріалами кагебістів та інформацією про діяльність радянських спецслужб у Прибалтиці". 

Забілий пояснив, що скачав ці документи з сайту "KGB documents online", про що і розповів вчора співробітнику української спецслужби.

Забілий розказує, що СБУ далі активно цікавиться історією України, різноманітними аспектами його наукових досліджень, особливостями музейної роботи. Слідчий запитував про контакти Руслана Забілого з іншими істориками, навіть хотів, аби зазначити дати знайомств та місця зустрічей.  

Про те, як нинішній голова СБУ Хорошковський плутає радянський гриф "секретно" з українським "таємно", читайте тут

"Я приїхав на цей допит, хоча мусив сам оплатити подорож зі Львова, - сподівався отримати назад комп'ютер та мої наукові праці, але, на жаль, цього не сталося. Такі допити забирають мій час, який мав би бути присвячений роботі - після вилучень матеріалів, спогадів та комп'ютерів з музею ми так і не вклалися у графіки підготовки виставки про дисидентів", - говорить Руслан Забілий. 
 
Нагадаємо також, що музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", незважаючи на доручення Президента України Віктора Януковича, так і не передано до Українського інституту національної пам'яті. Музей також не отримав обіцяного високими посадовцями державного фінансування на цей рік. 

Останній матеріал Руслана Забілого на ІП - про боксера і повстанця Осипа Хому - читайте тут

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.