Спецпроект

СБУ ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ ДОПИТАЛА ІСТОРИКА. Цікавлять матеріали про КДБ

16 лютого слідчий СБУ впродовж 5 годин допитував історика, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого. Вилучений комп'ютер та жорсткі диски досі не повернули - їх досі "вивчають".

Це перша слідча дія після подій вересня 2010 року, коли СБУ затримала історика Забілого, провела несанкціоновані обшуки в Національному музеї "Тюрма на Лонцького", безпідставно конфіскувала комп'ютери науковців та порушила кримінальну справу.

Як повідомляє Центр дослідження визвольного руху, СБУ зацікавилася "державними таємницями" з комп'ютера Забілого - "навчальними матеріалами кагебістів та інформацією про діяльність радянських спецслужб у Прибалтиці". 

Забілий пояснив, що скачав ці документи з сайту "KGB documents online", про що і розповів вчора співробітнику української спецслужби.

Забілий розказує, що СБУ далі активно цікавиться історією України, різноманітними аспектами його наукових досліджень, особливостями музейної роботи. Слідчий запитував про контакти Руслана Забілого з іншими істориками, навіть хотів, аби зазначити дати знайомств та місця зустрічей.  

Про те, як нинішній голова СБУ Хорошковський плутає радянський гриф "секретно" з українським "таємно", читайте тут

"Я приїхав на цей допит, хоча мусив сам оплатити подорож зі Львова, - сподівався отримати назад комп'ютер та мої наукові праці, але, на жаль, цього не сталося. Такі допити забирають мій час, який мав би бути присвячений роботі - після вилучень матеріалів, спогадів та комп'ютерів з музею ми так і не вклалися у графіки підготовки виставки про дисидентів", - говорить Руслан Забілий. 
 
Нагадаємо також, що музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", незважаючи на доручення Президента України Віктора Януковича, так і не передано до Українського інституту національної пам'яті. Музей також не отримав обіцяного високими посадовцями державного фінансування на цей рік. 

Останній матеріал Руслана Забілого на ІП - про боксера і повстанця Осипа Хому - читайте тут

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.