Спецпроект

Міністри культури України привітають міністра культури УРСР із 100-річчям

14 лютого 2011 року виповнюється 100 років з дня народження Ростислава Бабійчука - міністра культури Української РСР з 1956 по 1971 рік. Нині Ростислав Володимирович живе у Києві.

Сьогодні о 12.00 ювіляра вітатимуть Міністр культури України Михайло Кулиняк, який вручить Ростиславу Бабійчуку орден Ярослава Мудрого IV ступеня, міністри культури України попередніх років - Юрій Богуцький, Лариса Хоролець, Дмитро Остапенко, Юрій Єльченко, Сергій Безклубенко - та видатні вітчизняні митці. 

Цікавим є трудовий шлях ювіляра:

Народився 14 лютого 1911 року на ст. Кишинів у родині залізничника.

В 1929 році здобув середню освіту, закінчивши вечірню середню школу робітничої молоді на ст. Бобринська Південно-Західної залізниці.

З 20 грудня 1929 року - молотобоєць ст. Бобринська Південно-Західної залізниці.

З вересня 1933 року - прораб будівництва низки будівельних об'єктів.

З липня 1937 року - інженер-будівельник Христинівського паротягового відділення.

З лютого 1942 року - начальник сектору пропаганди і агітації Оперативної групи Одеської залізниці, а з липня цього року - начальник сектору пропаганди і агітації Політвідділу Іванівського відділення Ярославської залізниці.

У 1944 році - секретар вузлового парткому, другий секретар райкому партії.

З червня 1945 року - перший секретар Христинівського райкому партії.

З жовтня 1946 року - третій секретар Київського обкому партії.

З серпня 1948 року - слухач Вищої партійної школи ЦК КПУ.

З вересня 1951 року - перший секретар Житомирського обкому партії.

У 1952 році - інспектор ЦК КПУ.

З лютого 1954 року - другий секретар Львівського обкому партії, одночасно куратор ідеологічної роботи.

З вересня 1955 року - перший заступник, а з 1956 по 1971 рік - міністр культури УРСР.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.