Спецпроект

Юхновський: Інститут національної пам’яті хочуть знищити

Колишній керівник Інституту національної пам'яті Ігор Юхновський вважає, що мета нинішньої влади - знищити інститут.

"Зустрівши загальний опір громадськості, вони мусили щось видумати. Розцінили старих працівників інституту як націоналістів та придумали як їх замінити на своїх. Здається, ця зміна і зроблена для того, щоб всіх звільнити та нових набрати", - сказав Юхновський Gazeta.ua.

"70 працівників, які там будуть числитися, не зможуть виховувати в людях національну пам'ять. Зараз Інституту немає. Є ліквідаційна комісія, яка описує майно", - додав він.

Юхновський зазначив, що після звільнення колишніх керівників установи, працівники думають не про роботу, а про виживання.

"Якщо немає керівників, то хто буде боротися? Ті люди, які працювали в інституті, намагаються підшукати собі роботу. Вони знаходять у вкрай поганому стані. Говорити про великі наміри та нові ідеї не доводиться. Зараз в Інституті говориться про збереження куска хліба, а не про національну пам'ять", - сказав він.

Юхновський вважає, що першочергова задача Інституту - створення історичної пам'яті у нації.

"Я намагався зробити цей інститут впливовим, поставити його на ноги. А що з ним буде тепер, я зрозуміти не можу", - сказав він.

"Треба на круглих столах та конференціях обговорювати важливі питання. Так створюється загальновизнана історична пам'ять. Пізніше вона стане національною й консолідує усе суспільство. Таких круглих столів треба робити цілу серію, окремо по кожній важливій темі. Наприклад, була Друга світова війна, нищення українців у 20-30 роках, створення незалежної країни. Все це треба обговорювати з найбільшою кількістю громадських діячів. А оформлювати та підсумовувати ці дискусії має невелика кількість людей з Інституту національної пам'яті", - додав Юхновський.

Як відомо, нещодавно Кабмін перевів Український інститут національної пам'яті у сферу управління уряду.

В уряді заявляють, що не мають намірів знижувати статус установи. При цьому штатний розклад зменшили на третину.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.