Спецпроект

До 20-ї річниці незалежності покажуть архівні документи

До 20-ї річниці незалежності України будуть організовані науково-просвітницькі заходи з історії, а також виставки фото- та архівних документів.

Відповідний план заходів з підготовки та відзначення у 2011 році 20-ї річниці незалежності України затвердив уряд.

Так, 23 серпня відбудеться церемонія підняття президентом Державного Прапора України у Києві.

Урочисті заходи, присвячені Дню Державного Прапора України, заплановані також у Сімферополі, Севастополі, обласних та районних центрах.

Крім того, буде організовано науково-просвітницькі заходи щодо історії становлення і утвердження державних символів України, а також спрямованих на вивчення їх значення та ролі у процесі державотворення і діяльності держави, формування правової культури громадян у ставленні до державної символіки.

Напередодні відзначення 20-ї річниці незалежності України у Києві заплановано проведення міжнародного форуму та фестивалю українців світу.

24 серпня у Києві буде проведено міжнародну науково-теоретичну конференцію, присвячену 20-й річниці незалежності України, та науково-просвітницькі та інші тематичні заходи, присвячені 20-й річниці заснування інституту президентства в Україні.

У Національному музеї історії України буде створено експозицію "Україна і світ".

Також планується започаткування видання антології української літератури від найдавніших часів до сьогодення, забезпечення передачі частини тиражу бібліотекам та навчальним закладам, насамперед тим, що розташовані у сільській місцевості.

Готується цикл пізнавальних документальних телефільмів і радіопередач та виставок фото- та архівних документів про історію українського державотворення, зокрема з кінця 80-х років ХХ століття до сьогодення.

Серед запланованих заходів, урочисте відкриття нових корпусів центральних державних архівів по вул. Солом'янській, 24, у Києві, а також проведення у столиці України урочистостей з нагоди 20-ї річниці всеукраїнського референдуму з питань проголошення незалежності України за участю керівників державних органів.

Крім того, 24 серпня у Києві, Керчі, Одесі, Севастополі та містах, де розташовані штаби оперативних командувань та видів Збройних Сил України, буде проведено парад військ на честь 20-ї річниці незалежності України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.