Спецпроект

Російський історик: Спільний підручник не підриває суверенітет України

Формат майбутніх навчальних посібників з історії для вчителів України і Росії поки тільки обговорюється.

Про це заявив керівник Центру історії Росії, України і Білорусі Інституту загальної історії РАН Олександр Шубін в ході міжнародно-практичної конференції в Москві, повідомляє УНІАН.

"У якому форматі подаватимуться спірні питання історії, поки обговорюється. При цьому історики двох країн не припиняють обговорення і фактичної сторони історичних сюжетів, які будуть представлені у посібниках. І тут немає консолідованої російської точки зору, як і немає консолідованої української точки зору", - сказав Шубін.

Він припустив, що, можливо, українські авторитетні історики запропонують свою версію трактування деяких історичних фактів, а російські - свою.

Можливо, за словами Шубіна, доцільно перерахувати і альтернативні точки зору з вказівкою авторів, якщо буде написано синтетичний текст.

"Це з'ясується у процесі роботи, і зараз цього ніхто не знає. Робота триває зараз на рівні зустрічей істориків двох країн, підбору авторських колективів", - сказав він, додавши, що будуть залучені історики, які давно працюють над цією проблематикою.

Шубін наголосив, що створення навчальних посібників - "абсолютно правильна ідея", оскільки вчитель зможе самостійно розібратися у запропонованому матеріалі.

"Далі вчитель використовує цей матеріал так, як вважає за потрібне, залежно від своїх уявлень, своєї позиції, навчальних планів. Ніякого підриву українського суверенітету в цьому немає", - вважає він.

За словами Шубіна, у цих посібниках буде "багато цікавого з напрацювань українських і російських істориків".

Думки російського автора спільного підручника Алєксандра Чубар'яна з приводу спірних моментів історії читайте тут

Відповідаючи на запитання, як, наприклад, трактуватиметься діяльність Івана Мазепи або Степана Бандери, він сказав:

"Це великі історичні фігури. Потрібно розповісти, як діяли ці люди, якими мотивами вони та їх супротивники керувалися. Завдання посібника - дати матеріал для роздумів, а не виставити оцінки історичним особам".

Як відомо, міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що Україна і РФ до кінця 2010 року підготують спільний навчальний посібник для вчителів історії.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.