Спецпроект

Російський історик: Спільний підручник не підриває суверенітет України

Формат майбутніх навчальних посібників з історії для вчителів України і Росії поки тільки обговорюється.

Про це заявив керівник Центру історії Росії, України і Білорусі Інституту загальної історії РАН Олександр Шубін в ході міжнародно-практичної конференції в Москві, повідомляє УНІАН.

"У якому форматі подаватимуться спірні питання історії, поки обговорюється. При цьому історики двох країн не припиняють обговорення і фактичної сторони історичних сюжетів, які будуть представлені у посібниках. І тут немає консолідованої російської точки зору, як і немає консолідованої української точки зору", - сказав Шубін.

Він припустив, що, можливо, українські авторитетні історики запропонують свою версію трактування деяких історичних фактів, а російські - свою.

Можливо, за словами Шубіна, доцільно перерахувати і альтернативні точки зору з вказівкою авторів, якщо буде написано синтетичний текст.

"Це з'ясується у процесі роботи, і зараз цього ніхто не знає. Робота триває зараз на рівні зустрічей істориків двох країн, підбору авторських колективів", - сказав він, додавши, що будуть залучені історики, які давно працюють над цією проблематикою.

Шубін наголосив, що створення навчальних посібників - "абсолютно правильна ідея", оскільки вчитель зможе самостійно розібратися у запропонованому матеріалі.

"Далі вчитель використовує цей матеріал так, як вважає за потрібне, залежно від своїх уявлень, своєї позиції, навчальних планів. Ніякого підриву українського суверенітету в цьому немає", - вважає він.

За словами Шубіна, у цих посібниках буде "багато цікавого з напрацювань українських і російських істориків".

Думки російського автора спільного підручника Алєксандра Чубар'яна з приводу спірних моментів історії читайте тут

Відповідаючи на запитання, як, наприклад, трактуватиметься діяльність Івана Мазепи або Степана Бандери, він сказав:

"Це великі історичні фігури. Потрібно розповісти, як діяли ці люди, якими мотивами вони та їх супротивники керувалися. Завдання посібника - дати матеріал для роздумів, а не виставити оцінки історичним особам".

Як відомо, міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що Україна і РФ до кінця 2010 року підготують спільний навчальний посібник для вчителів історії.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.