Спецпроект

Виставку "Народна війна" викладено в інтернет (ФОТО)

"Це "Вікілікс" для тих, хто намагається знову спотворити нашу історію" - такими словами охарактеризував сайт "Народна війна" голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко. Якщо ж не звертати уваги на політику, то фото і документи тут справді унікальні.

Про це повідомляє "Україна Молода"

"Народна війна" - сайт, присвяченій історії українського визвольного руху 1917-32 років. Цю веб-сторінку презентували вчора у приміщенні київського товариства "Меморіал".

В її основу покладено електронну версію однойменної виставки, що експонувалася восени 2010-го в "Українському домі".

Експонати виставки "Народна війна" дивіться у розділі "Артефакти"

За підтримки "НУ" та Інституту Президента Віктора Ющенка тисячі документів, фотографій оцифровано і викладено в мережу. Інформаційну базу для сайту науковці-історики напрацьовували понад два роки.

У 18 областях голова київського "Меморіалу" з колегами скопіював понад 70 тисяч документів в історичних та галузевих архівах, зокрема в розсекречених фондах архіву СБУ.

Один із експонатів

Примiром, уперше вдалося зібрати статистичні дані про кількість повстанських загонів та збройних виступів проти окупаційної влади в Україні.

"Ця виставка - про боротьбу, що велася в кожній українській області, в кожному районі", - каже голова київського "Меморіалу" Роман Круцик.

"Я не хотів би, щоб наша молодь виховувалася на брехні, - прокоментував відкриття сайту Віктор Ющенко. - Коли кажуть, що незалежність нам "впала з неба як манна", згадаймо своїх дідів і прадідів, які піднялися по всій території Української Народної Республіки, не сприймаючи того, що звалося "радянською владою".

 

Третій президент нагадав, що надалі в "офіційній версії" історії героями було названо таких, як Антонов-Овсєєнко, який повів російське військо на Київ.

Про жодні спроби історичного порозуміння не йдеться. Коментарі організаторів віртуальної експозиції витримані в категоричних тонах, де період радянської влади в Україні інакше як "совєтською окупацією" не називається.

А починається "Народна війна" не з чого-небудь, а з карти 1914 року, укладеної Петербурзькою академією наук, де позначено етнічні землі українського народу. Наголошується, що ця територія тоді займала 906 тисяч кв.км, а нині - 603 тисячі.

 

Далі можна ознайомитися з документами про роль для України демократичної лютневої революції 1917 року, про історію Української Народної Республіки та про перебiг трьох російських окупацій України.

Представлені фотографії і документи справді унікальні. Загалом сайт, як і виставка, має 24 розділи, перед кожним - текстовий опис.

 

Залишається ще чимало неопрацьованих документів, тому сайт буде поповнюватися.

Планується перекласти тексти й пояснення під документами і фото англійською, французькою та російською мовами, а також видати кольоровий путівник.

Прогулятися віртуальним музеєм можна тут

 

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.