Спецпроект

На Львівщині люди Тягнибока хочуть скасувати День Перемоги

Депутати ВО "Свободи" у Львівській міській та облраді мають намір зробити 9 травня рядовим днем і замінити його "святом Героїв" 10 травня.

Таке свято, присвячене воїнам УПА, на Галичині вже давно відзначають в останню неділю травня.

Скасувати День Перемоги запропонував на засіданні виконкому секретар міськради, представник "Свободи" Василь Павлюк, пише "Сегодня".

Він упевнений, що депутати міськради (а людей Тягнибока тут більшість - 55 з 90) підтримають ідею.

"Це буде свято всіх героїв, які боролися за Україну в будь-якій армії", - заявив Павлюк.

На скромну думку "Історичної Правди", найкраще цю ініціативу прокоментувала юрист Оксана Стадник: "Краще б зайнялися комуналкою та порядком в місті, а не політику роздували".
<a href="http://www.segodnya.ua/news/14220026.html">Источник</a>

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.