Спецпроект

Цхінвальський режим фальсифікує історію війни проти Грузії

Блогер з Санкт-Петербурга eyra-0501 у своєму живому журналі надрукував свідчення фальсифікації нещодавньої війни Росії проти Грузії 2008 року.

 

На середній марці, випущеній сепаратистським режимом у Цхінвалі, у верхньому ряду - події 12 серпня 2008 року, коли російська авіації нанесла удар по грузинському місту Горі. Тоді загинули кілька мирних мешканців, один із яких і потрапив в об'єктив українського фотожурналіста агентства Reuters Гліба Гаранича. 

Оригінал знімку фотожурналіста Гліба Гаранича, знятого в Горі в серпні 2008 року

У 2008 році російські пропагандисти вже намагалися фальсифікувати історію війни проти Грузії, використовуючи саме це фото. Тоді було оприлюднене фальшиве інтерв'ю Гаранича радіо "Эхо Москвы", де він нібито визнає, що представлені на знімку - "Моделі, можна сказати. Люди, які погодились допомогти нам зробити знімки. А що тут такого?".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.