Спецпроект

Югославський ССівець не дожив до суду над собою

У США помер чоловік, звинувачений у військових злочинах, скоєних під час Другої світової війни на території Югославії.

88-річний Петер Егнер не дожив кількох тижнів до початку судових слухань про позбавлення його американського громадянства, повідомляє Lenta.ru з посиланням на Associated Press.

Представник влади Сіетла, де помер вірогідний офіцер нацистської армії, повідомив, що смерть настала з природних причин.

Як уточнює AP, Егнер визнавав, що співпрацював з фашистами, однак стверджував, що служив у поліції у Белграді і займався охороною ешелонів з людьми, яких відправляли в Освенцім та інші концтабори.

Німець Егнер народився в Югославії і жив там до 1960 року, коли емігрував до США.

У 2008 році Сербія висунула проти нього звинувачення, згідно з якими в роки окупації Югославії німецькою армією Егнер служив у каральних загонах СС і брав участь у знищенні мирних жителів.

За даними сербських властей, його підрозділ знищив у цілому 17 тисяч осіб, в основному євреїв і циган.

Міністерство юстиції США, ознайомившись із звинуваченнями, ініціювало процедуру позбавлення Егнера американського громадянства, щоб надалі видати його Сербії.

Як відомо, нещодавно Іміграційний суд у Детройті прийняв рішення про депортацію з США 88-річного Джона Калимона, який служив у підконтрольній німцям Українській допоміжній поліції.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.