Спецпроект

Три тернополянина вперше за півстоліття вступили в вічний завіт з Богом

Троє членів юдейської релігійної громади Тернополя: 8-денне немовля, 30-ти і 57-річні чоловіки, пройшли обряд обрізання згідно з вимогами закону Мойсея.

Подія відбулася 25 січня, тобто 20 швата 5771 року, за юдейським календарем. Обрізання провів головний рабин України Вільгельм Шломо за участі рабина Якова з Ізраїлю та рабина Моше із Житомира.

"Згідно з єврейським законом, на Тернопіль зійшло велике благословення - міцвот - з нагоди того, що тут вступив у союз зі Всевишнім чоловік у віці 57-років. Це можна порівняти з обрізанням Авраама у віці 90 років", - зазначили у юдейській громаді міста.

Відтак громада отримує численні привітання від релігійних конфесій, а троє згаданих чоловіків отримали нові імена: Яків - Яків, Юрій - Давид і Володимир - Шмуль.

Сайт Релігійно-інформаційної служби України цитує 57-річного Володимира Опалюха: "Я обрав ім'я на честь нашого земляка, письменника і лауреата Нобелівської премії [йдеться про Шмуель Йосеф Халеві Чачкеса Агнона, котрий народився в місті Бучач]".

Загалом же, за його словами, значення обрізання для юдеїв чимось нагадує хрещення у християн. "Ми пам'ятаємо з Біблії, з Тори, що Бог сказав Мойсею: "Обріж плоть і будеш мати союз на вічно". Бріт-мілу означає, що ти вступив у вічний завіт з Богом, носиш печатку цього союзу. Обрізання завжди роблять на восьмий день від народження дитини - батьки віддають хлопця на службу Богові. Адже й Ісуса на восьмий день після народження принесли у храм для обрізання", - пояснив член релігійної громади.

Однак є випадки, коли обрізання проводять і дорослим чоловікам.

"Навіть є така приказка: чим старший чоловік проходить через бріт-мілу, тим він ближчий до Бога. Адже тоді він робить це свідомо", - пояснив В. Опалюх.

Як інформує кореспондент РІСУ Володимир Мороз, у Тернополі проживає приблизно 200 євреїв, однак не всі вони належать до юдейської релігійної громади міста.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.