Спецпроект

Янукович закликав до толерантності і вшанує Бабин Яр

Пам'ять про жертви Голокосту спонукає зробити все можливе для недопущення в українському суспільстві будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії, расизму і нетерпимості.

Про це заявив президент України Віктор Янукович, повідомляє "Інтерфакс".

У зверненні до співвітчизників з нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту глава держави зазначив: "Турбує, що сьогодні, через багато десятків років після розгрому фашизму, де-не-де в світі піднімає голову його страшний привид, переслідування людей за релігійною або расовою ознакою".

В. Янукович закликав усіх людей доброї волі до взаєморозуміння, взаємної поваги і толерантності.

Він також зазначив, що восени 2011 року на державному рівні Україна відзначить скорботну дату - 70-ту річницю звірячого знищення людей у Бабиному Яру.

Нагадаємо, що сьогодні на Галичині вшанувають пам'ять людей, які загинули від рук нацистів під час Голокосту.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.