Спецпроект

На Галичині відзначають день пам'яті жертв нацистського геноциду євреїв

Сьогодні у Львові в Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту вшановують пам'ять земляків, які загинули під час Другої світової війни.

Заходи відбудуться біля пам'ятника жертвам Львівського гетто (пр. В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича) та біля пам'ятного знаку на місці Янівського концтабору з 13.00 до 16.00. Про це ZAXID.NET повідомили у Львівській міській раді.

Як повідомляють організатори, в межах заходів із вшанування пам'яті жертв Голокосту буде проходити траурний мітинг та міжконфесійна спільна молитва за загиблими.

Організатором проведення заходів є міжнародний центр "Голокост" ім. доктора А. Шварца, Львівська обласна благодійна організація "Бней-Брит "Леополіс" ім. Е. Домбергера, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд "Хесед-Ар'є". 

Українська Греко-Католицька церква вже давно  домагається визнання праведником миру колишнього предстоятеля митрополита Андеря Шептицького, який разом із братією кількох монастирів, врятував під час війни десятки єврейських дітей

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.