Спецпроект

У Львові зменшили охорону пам'ятника Радянській армії

Монумент Слави у Львові на вул. Стрийській наразі охоронятимуть лише в нічний час.

Про це 26 січня у коментарі Zaxid.net повідомив речник ГУ МВС у Львівській області Денис Харчук.

Він зазначив, що охороняти меморіал, який називається "Монумент бойової слави Радянських збройних сил" буде два правоохоронці у нічний час.

"Досі чергування було постійним - вдень і вночі, але в цьому немає особливої потреби", - сказав Денис Харчук.

Хоча він не виключає, що повернення до цілодобової охорони пам'ятника можливе.

Нагадаємо, 8 грудня 2010 року Монумент бойової слави на вул. Стрийській залили фарбою.

За інформацією голови Львівського Антифашистського комітету Олександра Калинюка, відтепер у Львові цей меморіальний комплекс цілодобово охоронятиме міліція.

ВО "Свобода" заявило, що категорично проти посилення охорони Монументу Слави у Львові.

Пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері у Львові охороняють цілодобово.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.