Спецпроект

У Німеччині знайшли фотосвідчення нових злочинів вермахту на території СРСР

Правоохоронні органи Німеччини почали нове розслідування злочинів, скоєних солдатами вермахту на окупованих радянських територіях.

Правоохоронні органи Німеччини почали нове розслідування злочинів, скоєних солдатами вермахту на окупованих радянських територіях.

Підставою для розслідування послужили старі фотознімки, повідомляє ТСН.ua.

Ініціювали розслідування прокуратура Дортмунда і відомство кримінальної поліції федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія.

Приводом послужила поява близько 50 фотографій, зроблених імовірно в роки Другої світової війни.

На деяких знімках зображені сцени вбивств, судячи з усього, радянських громадян, а також солдати вермахту.

Експерти вважають, що фотографії були зняті влітку або восени 1941 року незабаром після нападу гітлерівської Німеччини на СРСР.

Проте дані про те, де і коли саме відбулися зображені на них події відсутні.

Невідомо також, чи були вбивства, зафіксовані на фотографіях, скоєні солдатами, які потрапили в кадр.

 Фото з сайту ТСН.ua

Ці фотографії передала до адміністративного суду міста Ешвайлер на початку січня 2010 року людина, яка не побажала називати своє ім'я та прізвище.

Вона повідомила, що знайшла їх на початку 60-х років під час ремонту в одному з житлових будинків Ешвайлера.

Кримінальна поліція Північного Рейну - Вестфалії розмістила два з цих знімків на своєму сайті, попросивши громадян, які володіють будь-якою інформацією про них, звернутися до правоохоронних органів.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.