Спецпроект

До ювілею Горбачова у Москві покажуть фото часів Перебудови

Фотовиставка "Михайло Горбачов. Perestroika" відкриється у понеділок у Центральному виставковому залі "Манеж" у Москві.

"Ця виставка організована Горбачов-фондом до 80-річного ювілею колишнього президента СРСР (виповниться 1 березня)", - йдеться в прес-релізі, присвяченому відкриттю виставки.

Її організатори зазначають, що "це спроба представити Перебудову як час діалогу, коли політика перетинається з художнім андеграундом, неофіційна культура стає легалізованою, люди знайомляться з раніше забороненою літературою і новою пресою, що набирає активність, а головним девізом епохи стають слова з пісні Віктора Цоя "Перемен! Мы ждем перемен!".

Відвідувачі виставки побачать більше 300 фотографій, знятих провідними фотографами того часу, повідомляє "Интерфакс".

"На фотографіях зображені доленосні для СРСР і всього світу події: падіння Берлінської стіни, об'єднання Німеччини, виведення радянських військ з Афганістану, повернення із заслання Андрія Сахарова, серпневий путч 1991 року, зустріч з президентом США Рональдом Рейганом у 1987 році", - повідомляють організатори виставки.

У прес-релізі також зазначається, що "унікальне зібрання фотографій Горбачов-фонду познайомить відвідувачів виставки з приватним життям Михайла Сергійовича".

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.