Спецпроект

Анонс: презентація збірника "Російський імперіалізм"

Роботи світових науковців представлять В'ячеслав Брюховецький, Наталя Яковенко, Оля Гнатюк, Андрій Портнов та інші дослідники.

Видавничий дім "Києво-Могилянська академія" організовує презентацію збірника праць відомих західних та українських науковців "Російський імперіалізм" (упорядник - Тарас Гунчак), український переклад якого нещодавно побачив світ у цьому видавництві.

Захід відбудеться 25 січня 2010 року о 17.00 у читальному залі Бібліотеки ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів НаУКМА (м. Київ, вул. Сковороди, 2 (метро "Контрактова площа").

До виступів запрошено відомих дослідників, серед них:

В'ячеслав Брюховецький (доктор філологічних наук, почесний президент НаУКМА);

Наталя Яковенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Михайло Кірсенко (доктор історичних наук, професор НаУКМА);

Віктор Горобець (доктор історичних наук, професор КНУ ім. Т.Шевченка);

Андрій Портнов (кандидат історичних наук, головний редактор журналу "Україна модерна");

Оля Гнатюк (доктор габілітований, літературознавець);

Андреас Умланд (PhD, викладач кафедри політології НаУКМА);

Валентина Шандра (доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Олена Русина (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ);

Також запрошено представників посольств Росії, США, Франції, Німеччини та Польщі.

Головуватиме на заході Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу політології Інституту етнонаціональних та політичних досліджень ім. І.Ф.Кураса.

Про видання:

Книга за редакцією відомого історика, професора Ратґерського університету в Нью-Джерсі Тараса Гунчака уперше побачила світ у 1974 та 2000 році у США англійською мовою, але досі її не було перекладено українською.

Ця збірка статей відомих істориків світу розкриває саму сутність російського імперіалізму (імперіалізм упорядник розуміє в широкому значенні, як поширення сили і впливу одного народу чи держави на інші народи, території чи групи людей) - починаючи від причин експансивної поведінки Росії в історичному контексті й закінчуючи втіленням російських імперіалістичних планів у різних куточках імперії.

Книга охоплює період від розпаду монгольської імперії до радянської доби.

Зважаючи на той факт, що Росія й досі підтримує свій імідж імперії і намагається будь-якими методами втримати в своїй зоні впливу ті території, що стали російськими в результаті експансії (у тому числі й Україну), ця тема залишається актуальною для всіх пострадянських республік.

Імперії, на думку Тараса Гунчака, тяжко розпрощатись зі своїм минулим.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.