Спецпроект

В Баку на Алеї шехідів вшанують загиблих від рук радянських миротворців

Азрбайджанці відзначають траурними заходами 21-у роковину трагічних подій 20 січня 1990 року, коли в результаті військової операції з придушення заворушень загинули і постраждали сотні людей.

За традицією на річницю подій "Чорного січня" Алею шехідів (загиблих за праву справу) в Баку, де поховані жертви тих днів, відвідують десятки тисяч людей, які покладають квіти до могил, тут проводяться траурні релігійні церемонії.

Очікується, що вінок до вічного вогню на Алеї покладе президент Азербайджану Ільхам Алієв, повідомляє УНІАН .

За повідомленням Держкомітету Азербайджану у справах діаспори, яке надійшло до РІА "Новости", роковини 20 січня силами азербайджанських громад цього року відзначатиметься в багатьох країнах, зокрема і в Росії.

У ніч з 19 на 20 січня 1990 року до Баку були введені частини Радянської армії, а також внутрішні війська МВС.

Про введення радянських військ у Литву дивіться у розділі "Відео"

Приводом для цього стали події 13-15 січня, коли в Баку на тлі карабахського конфлікту та величезного притоку біженців у різні регіони Азербайджану прокотилися вірменські погроми, в результаті яких загинули 42 людини.

Операція з введення військ одержала кодову назву "Удар".

Її метою була стабілізація ситуації та припинення міжнаціональної різанини, проте, за даними створеної після подій комісії Верховної Ради Азербайджану, в результаті дій армійських підрозділів 20 січня та в наступні дні в Баку й інших містах та районах загинула 131 людина, серед яких діти, жінки і старі люди.

Поранено було 744 особи, п`ятеро зникли безвісти. Було арештовано більше 840 осіб.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.