Спецпроект

Партія Ющенка кличе до Канева, щоб вшанувати пам'ять людини, яка спалилася за Україну

21 січня на Чернечій Горі у Каневі пройде поминальне богослужіння у пам'ять про Героя України, політв'язня Олексу Гірника, який 1978 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти комуністичного режиму і проти русифікації українського народу.

Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі партії "Наша Україна", яка щороку патронує проведення акції з ушанування пам'яті Олекси Гірника.

У ніч на 21 січня 1978 року на північному схилі Чернечої Гори Гірник розкидав листівки, на яких його рукою було написано: "Протест проти русифікації українського народу". І підпис: "На знак протесту спалився Олекса Гірник з Калуша".

За часів радянської влади інформація про цей вчинок замовчувалася. Відомості про О.Гірника спочатку поширювалися хвилями радіо "Свобода". Тільки після здобуття незалежності Україною правда про вчинок Гірника була вперше опублікована в газеті "Літературна Україна".

У 2003 р. Київський фонд імені Олекси Гірника і Ліга українських меценатів заснували премію імені Олекси Гірника.

Указом Президента України Віктора Ющенка від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Гірнику Олексі Миколайовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Депутатом Верховної Ради кількох попередніх скликань від партії "Наша Україна" був син героя - Євген. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.