Спецпроект

До дня народження Тичини випустили пам’ятну монету

Нацбанк вводить в обіг монету, присвячену 120-річчю від дня народження Павла Тичини.

На аверсі монети розміщені, зокрема, рядки поезії Тичини 1942 року "І кричу я: Україно!/ Потім стану й прислухаюсь./ Чути... здалеку: - Тримаюсь!/ Хмарко! Ластівко! Калино! -/ І в той бік я повертаюсь." і його малюнок родинної садиби.

На реверсі монети зображено портрет Тичини на тлі книжкових полиць, унизу - стилізований напис Тичина та роки життя 1891 - 1967.

Фото з сайту НБУ
Також Нацбанк вводить в обіг монети, присвячені одному з найстаріших у Східній Європі університетів, потужному осередку науки і освіти - Львівському національному університету імені Івана Франка, заснованому в 1661 році.

На аверсі монет на тлі стилізованого документа про заснування університету зображено алегоричну скульптурну групу, що символізує просвіту.

На реверсі зображено головну будівлю університету, яка збудована у другій половині XIX ст.

 

 Автор ескізів і моделей обох монет - Володимир Атаманчук.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.