Спецпроект

До дня народження Тичини випустили пам’ятну монету

Нацбанк вводить в обіг монету, присвячену 120-річчю від дня народження Павла Тичини.

На аверсі монети розміщені, зокрема, рядки поезії Тичини 1942 року "І кричу я: Україно!/ Потім стану й прислухаюсь./ Чути... здалеку: - Тримаюсь!/ Хмарко! Ластівко! Калино! -/ І в той бік я повертаюсь." і його малюнок родинної садиби.

На реверсі монети зображено портрет Тичини на тлі книжкових полиць, унизу - стилізований напис Тичина та роки життя 1891 - 1967.

Фото з сайту НБУ
Також Нацбанк вводить в обіг монети, присвячені одному з найстаріших у Східній Європі університетів, потужному осередку науки і освіти - Львівському національному університету імені Івана Франка, заснованому в 1661 році.

На аверсі монет на тлі стилізованого документа про заснування університету зображено алегоричну скульптурну групу, що символізує просвіту.

На реверсі зображено головну будівлю університету, яка збудована у другій половині XIX ст.

 

 Автор ескізів і моделей обох монет - Володимир Атаманчук.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.