Спецпроект

Генконсул РФ у Криму вважає, що Переяславська рада - це "навіки"

У Криму вперше на офіційному рівні пройшли урочисті заходи, присвячені 357-ій річниці Переяславської ради.

У грудні 2010 року кримський парламент ухвалив постанову, згідно з якою щорічно 18 січня на півострові повинні проходити урочисті заходи, присвячені Переяславській раді, повідомляє "Інтерфакс".  

У вівторок в Сімферополі близько 250 чоловік - прихильники Партії регіонів, партії "Російський блок", а також члени "Російської громади Криму" - зібралися біля пам'ятника Богдану Хмельницькому

Голова постійної комісії кримського парламенту з культури, молоді і спорту, голова "Російської громади Криму" Сергій Цеков відзначив: "Я абсолютно впевнений, що якби не було того історичного рішення, то вочевидь сьогодні не було б і такої держави, яка називається Україною".

У свою чергу, генеральний консул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв зазначив на мітингу, що Переяславська рада закріпила навіки волю народів України і Росії до єднання і до єдності.

Андрєєв зазначив, що зовсім недавно цій волі народу Україна до єдності "чинилися штучні політичні перешкоди".

"Зараз цього немає, зараз є можливість для повного взаєморозуміння народів наших держав для ефективної співпраці, для реалізації самих амбітних спільних проектів. Я впевнений, що Крим стане одним з цих проектів - найяскравішим проектом уже в найближчі роки", - переконаний генконсул.

У День Переяславської ради кримчан привітали спільно президія кримського парламенту, Рада міністрів автономії і представництво президента України в Криму.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.