Спецпроект

Генконсул РФ у Криму вважає, що Переяславська рада - це "навіки"

У Криму вперше на офіційному рівні пройшли урочисті заходи, присвячені 357-ій річниці Переяславської ради.

У грудні 2010 року кримський парламент ухвалив постанову, згідно з якою щорічно 18 січня на півострові повинні проходити урочисті заходи, присвячені Переяславській раді, повідомляє "Інтерфакс".  

У вівторок в Сімферополі близько 250 чоловік - прихильники Партії регіонів, партії "Російський блок", а також члени "Російської громади Криму" - зібралися біля пам'ятника Богдану Хмельницькому

Голова постійної комісії кримського парламенту з культури, молоді і спорту, голова "Російської громади Криму" Сергій Цеков відзначив: "Я абсолютно впевнений, що якби не було того історичного рішення, то вочевидь сьогодні не було б і такої держави, яка називається Україною".

У свою чергу, генеральний консул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв зазначив на мітингу, що Переяславська рада закріпила навіки волю народів України і Росії до єднання і до єдності.

Андрєєв зазначив, що зовсім недавно цій волі народу Україна до єдності "чинилися штучні політичні перешкоди".

"Зараз цього немає, зараз є можливість для повного взаєморозуміння народів наших держав для ефективної співпраці, для реалізації самих амбітних спільних проектів. Я впевнений, що Крим стане одним з цих проектів - найяскравішим проектом уже в найближчі роки", - переконаний генконсул.

У День Переяславської ради кримчан привітали спільно президія кримського парламенту, Рада міністрів автономії і представництво президента України в Криму.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.