Спецпроект

Генконсул РФ у Криму вважає, що Переяславська рада - це "навіки"

У Криму вперше на офіційному рівні пройшли урочисті заходи, присвячені 357-ій річниці Переяславської ради.

У грудні 2010 року кримський парламент ухвалив постанову, згідно з якою щорічно 18 січня на півострові повинні проходити урочисті заходи, присвячені Переяславській раді, повідомляє "Інтерфакс".  

У вівторок в Сімферополі близько 250 чоловік - прихильники Партії регіонів, партії "Російський блок", а також члени "Російської громади Криму" - зібралися біля пам'ятника Богдану Хмельницькому

Голова постійної комісії кримського парламенту з культури, молоді і спорту, голова "Російської громади Криму" Сергій Цеков відзначив: "Я абсолютно впевнений, що якби не було того історичного рішення, то вочевидь сьогодні не було б і такої держави, яка називається Україною".

У свою чергу, генеральний консул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв зазначив на мітингу, що Переяславська рада закріпила навіки волю народів України і Росії до єднання і до єдності.

Андрєєв зазначив, що зовсім недавно цій волі народу Україна до єдності "чинилися штучні політичні перешкоди".

"Зараз цього немає, зараз є можливість для повного взаєморозуміння народів наших держав для ефективної співпраці, для реалізації самих амбітних спільних проектів. Я впевнений, що Крим стане одним з цих проектів - найяскравішим проектом уже в найближчі роки", - переконаний генконсул.

У День Переяславської ради кримчан привітали спільно президія кримського парламенту, Рада міністрів автономії і представництво президента України в Криму.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.