Спецпроект

Митники не дали вивезти до Америки радянські ордени

Митники зафіксували чергові випадки незаконного переміщення орденів та медалей через митний кордон України в поштових відправленнях.

Митники зафіксували чергові випадки незаконного переміщення орденів та медалей через митний кордон України в поштових відправленнях.

Про це повідомляє прес-служба Держмитслужби.

Так, під час проведення митного контролю поштових відправлень, які переміщувались з України до США, було виявлено три ордени "Красной звезды", чотири ордени "Знак Почета", орден "Отечественной войны" - II ступеня, орден "Красного знамени СССР", медаль "За оборону Севастополя" та медаль "За оборону Кавказа".

Крім цього, в поштовому відправлені були орденська та стрілецька книжки, нагородна планка та дві реєстраційні картки.

Фото прес-служби Держмитслужби

Також було виявлено посвідчення до бойового значка "Герою Жовтневих і Січневих подій" за 1928 рік, видане Київським Окрвиконкомом з надписом стосовно одного громадянина "...що він дійсно брав участь у боях проти ворогів Радянської влади, Тимчасового уряду в 1917-му та проти Центральної Ради в 1918 роках".

Все це було виявлено на рентген-апараті в аеропорту "Бориспіль" в дільниці обміну авіапошти.

Крім цього, митники виявили ще одне відправлення, в якому переміщувалися чотири ордени "Красная звезда".

Відправником обох листів був один і той самий наш співвітчизник.

Таким чином своїми діями громадянин України порушив порядок переміщення товарів відповідно до частини 2 статті 96 Митного кодексу та вимоги закону Про ввезення вивезення культурних цінностей через державний кордон України.

Складено протоколи про порушення митних правил за статтею 341 Митного кодексу України (пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях заборонених товарів).

Предмети порушення митних правил вилучено до винесення судом рішення у справі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.