Спецпроект

У Львові вшанували молодь, засуджену комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти"

Вшанування розпочалося із поминальної відправи у Музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Серед присутніх була і учасниця "Процесу 59-ти" Ольга Попадин.

"За 4 місяці пройшло слідство. Тепер воно тягнеться роками. На суді задали провокативне запитання "Як ви ставитеся до радянської влади?". "Наскрізь негативно", - відповідали учасники процесу. Серед нас була 15-річна Марійка Наконечна. Їй задали інше запитання. "Якби ти отримала наказ застрілити батька Сталіна?", вона відповіла "Я би застрілила". Така рішучість здивувала їх. Коли оголошували вироки, і звучало "розстріл", "розстріл"... 42 рази, у кожного серце морозом покривалося", - розповіла Ольга Попадин.

Достеменно невідомо, де поховано розстріляних під час "Процесу 59-ти", очевидці кажуть, що їх поховано на Білогородському кладовищі.

Громадський діяч Ірина Калинець зазначила у своєму виступі, що "сьогодні, повторюється те саме, що було 70 років тому, під час "Процесу 59-ти". "Є звинувачення, тиск, неправомірні затримані. Чому для запорізького мера є тероризмом те, що завдали нищення пам'ятникові ідолу? Не думаю, що хлопці, яких затримали, які знають історію України, готували терористичний акт. Руйнування ідола не є вищим людини", - зазначила Ірина Калинець.

За повідомленням Zaxid.net, вшанування відбулося за участі духовенства УГКЦ, семінаристів Львівської духовної семінарії Святого Духа, керівництва Львівської облдержадміністрації, Львівської обласної ради, Львівської міської ради, представників інтелігенції, молодіжних та ветеранських громадських організацій.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.