Спецпроект

Бельгійський дослідник каже, що розгадав таємницю скарбів тамплієрів

Бельгійський філолог Руді Камбіо, що спеціалізується на середньовічній літературі, стверджує, що скарби лицарського ордену тамплієрів можуть зберігатися в Бельгії, в містечку Водек в провінції Ено.

Бельгійський філолог Руді Камбіо, що спеціалізується на середньовічній літературі, стверджує, що скарби лицарського ордену тамплієрів можуть зберігатися в Бельгії, в містечку Водек в провінції Ено.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на брюссельську газету "Суар".

Згідно з публікацією, валлонський міністр історичної та культурної спадщини Бенуа Лютжен дав вказівку своїм співробітникам бути готовими до організації археологічних розкопок у цій місцевості, яку називають у Валлонії Країною пагорбів.

На висновки про поховання скарбів хрестоносців в Ено дослідник старовинних текстів вийшов випадково.

Він задався метою довести, що знамениті "Пророцтва магістра Мішеля Нострадамуса", або "Центурії", не можуть належати перу прованського лікаря, алхіміка і астролога.

На думку Камбіо, твір, авторство якого нібито приписав собі Нострадамус, не міг бути написаний в середині XVI століття.

Він, згідно з його висновками, належить перу пікардійського ерудита і написаний двома століттями раніше.

Камбіо знайшов у тексті пікардійські і фламандські слова, які, як він стверджує, не міг вживати прованський автор XVI століття. Ймовірний плагіатор відредагував текст, але, на думку філолога, не зміг приховати всіх слідів істинного авторства.

Подальші дослідження привели Камбіо до висновку, що справжнім автором тексту є Ів де Лессін, 15-й абат Цистерцианського абатства Камброн, заснованого в 1148 році монахами-посланцями Святого Бернара і яке розташовувався між сучасними бельгійськими містами Монс і Ат.

Філолог вважає, що Нострадамус під час паломництва в Камброн заволодів текстом де Лессіна.

Бельгійський дослідник побачив у закодованому, як нерідко бувало у середньовічних авторів, тексті вказівку на сім маршрутів, які ведуть до скарбу, захованого нібито за дорученням магістра Жака де Моле тамплієрами в 21 бочці у зв'язку зі знищенням ордена в 1307 році французьким королем Філіппом Красивим.

Одним із цих маршрутів скористалися тамплієри для доставки своїх скарбів, а інші шість призначені для того, щоб майбутній лідер відродженого ордена, іменований у "Центуріях" Очікуваним, міг з цього тексту визначити місце скарбу.

Камбіо стверджує, що знайшов це місце за деталями маршрутів. 

"Скарб тамплієрів", в якому нібито зберігаються золото і коштовності, предмети культу, реліквії й архіви, необхідний для відновлення діяльності ордену, оточений легендами і чутками.

Різні дослідники та авантюристи намагалися визначити його місцезнаходження протягом століть. Цьому скарбу присвячено кілька сторінок скандальної книги Майкла Бейджента, Річарда Лі, Генрі Лінкольна "Свята кров і Святий грааль", яка надихнула письменника Дена Брауна на створення "Коду да Вінчі".

Загадковості відкриття Камбіо додає той факт, що передбачуване місцезнаходження скарбу виявилося точно в місці, де сім'я Камбіо проживає з XIII століття, і це змушувало філолога кілька разів починати дослідження з нуля, не довіряючи такому збігу.

Автор "Суар" питає: "Чи покажуть одного разу розкопки, що 66-річний Руді Камбіо - і є той самий Очікуваний з "Центурій"?

Сам дослідник у відповідь на це стверджує, що його "єдиною метою є віддати належне пам'яті Іва де Лессіна, чий головний твір присвоїв собі самозванець".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.