Спецпроект

Російський історик - проблема не в Бандері, а в міфі про існування окремого українського народу

"Треба відновити історичну справедливість. Будь-який історик скаже, що Грушевський - казкар. Але його концепція була сприйнята й іншими колишніми республіками СРСР, які таким чином легітимізують власну владу".

"За всіма критеріями, безумовно, Степан Бандера не може вважатися героєм Україні" - про це в інтерв'ю кореспонденту ІА REGNUM заявив російський історик Олександр Колпакіді, коментуючи скасування судом указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння звання героя України лідерові ОУН.

На думку Колпакіді, автора книг "Внешняя разведка России", "Империя ГРУ", "КГБ. Спецоперации советской разведки", більшість населення України ніколи не вважала Бандеру героєм. "Можливо, якийсь час його вважає таким певна частина Західної України, але більшість населення його ніколи не сприймала. Навіть ті, хто захоплювалися діяльністю бойовиків УПА і тим же Романом Шухевичем, завжди з презирством ставилися до Бандери. Він продажний, дрібний, верескливий політикан, тупий, без всяких талантів: писав погано, виступав погано, поганий конспіратор, ніколи особисто не брав участі у терактах. Шухевич теж не відрізнявся великим розумом, але він хоча б був мужній, бойовик, бандит, який дійсно погубив масу народу, багато років проходив підготовку в німецьких розвідувальних школах, одним словом - був великий негідник. Це розуміють і говорять навіть самі українські націоналісти ", - заявив російський історик.

Вчений додав, що основна проблема України не в Бандері і Шухевичі.

Проблема в тому, на думку Колпакіді, що двадцять років тому Україні була нав'язана "концепція Грушевського": "помилкова, заснована не на історії, не на фактах, а на міфах про існування якогось окремого українського народу зі своєї державністю. Ось основа".

Як зазначив історик Колпакіді, якщо Партія регіонів дійсно хоче змінити свої відносини з Росією, вона має змінити саму концепцію історії України. Скасування указу - це правильний крок, але це дрібниця, вважає експерт. "Справа не в Бандері, справа в самій концепції. Треба поміняти її, при цьому російська сторона не повинна вимагати заміни одних міфів новими. Треба просто відновити історичну справедливість. Будь-який історик скаже, що Грушевський - казкар. Але його концепція була сприйнята не тільки на Україні, а й іншими колишніми республіками СРСР, які таким чином створюють легітимацію власної влади. Мало того, ця легітимація може будуватися тільки на основі русофобії ", - вважає співрозмовник російського агентства.

До слова, REGNUM вважається інформагентством близьким до Кремля, тим показовішою є антиукраїнська брутальність слів історика Колпакіді. 

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.