Спецпроект

У Львові розробили новий підручник з історії

У Львові завершилося обговорення нового підручника з історії України.

Новий підручник матиме назву "Разом на одній землі. Історія України багатокультурна", повідомляє Gazeta.ua.

Підручник фінансово підтримує Рада Європи.

Водночас у міському бюджеті Львова цього року передбачено витратити 400 тисяч гривень на видання посібників з історії України.

"Ви розумієте, це зроблено для того, щоб діти вивчали не історію, яку нам пропонують чиновники від освіти в Києві, а щоб ми під егідою Львівської міської ради розробили саме свій посібник для дітей", - пояснив голова постійної бюджетної комісії міськради Яромир Самагальський.

За словами професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, основним питанням, яке викликало дискусію, "стало питання, як відображати поняття національної ідентичності".

"Не буває галицької чи донецької ідентичності при народженні. Її вибирають. А в Україні питання такого вибору завжди стояло гостро. Бо тут багато національностей. Багато релігійних конфесій", - зазначив він.

"Якщо ти народився у Тамбові, тобі легко сказати, що ти росіянин. А якщо ти народився у 19 столітті на Буковині, де розмовляють російською, а під боком румуни і євреї? Тут вибір своєї національності людина має зробити сама. Так як у родині Шептицьких частина були поляками, частина визнавала себе українцями. Ми про це говоримо, бо зараз найгостріша проблема російськомовних українців", - додав професор.

За його словами, також піднімалося питання героїзації в історії.

"Переважно героями відображають персонажів, які були трохи бандитами. А то й справжніми бандитами. Я виступаю за героїзм жертви. Героями в історії мають відображати не тих, хто стріляв. А тих, в кого стріляли. Це мільйони збідованих людей, які пережили страхіття, боролися, виживали", - наголосив Грицак.

Історики сперечаються також, як викладати історію в школі - окремо історію України і всесвітню, чи просто історію, де українська буде на тлі всесвітньої.

Як відомо, раніше повідомлялося, що для львівських старшокласників планують видати спеціальний посібник з історії, де були б "правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Тоді ж ЗМІ писали, що Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання спеціального підручника з історії України.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.