Спецпроект

У Львові розробили новий підручник з історії

У Львові завершилося обговорення нового підручника з історії України.

Новий підручник матиме назву "Разом на одній землі. Історія України багатокультурна", повідомляє Gazeta.ua.

Підручник фінансово підтримує Рада Європи.

Водночас у міському бюджеті Львова цього року передбачено витратити 400 тисяч гривень на видання посібників з історії України.

"Ви розумієте, це зроблено для того, щоб діти вивчали не історію, яку нам пропонують чиновники від освіти в Києві, а щоб ми під егідою Львівської міської ради розробили саме свій посібник для дітей", - пояснив голова постійної бюджетної комісії міськради Яромир Самагальський.

За словами професора Українського католицького університету Ярослава Грицака, основним питанням, яке викликало дискусію, "стало питання, як відображати поняття національної ідентичності".

"Не буває галицької чи донецької ідентичності при народженні. Її вибирають. А в Україні питання такого вибору завжди стояло гостро. Бо тут багато національностей. Багато релігійних конфесій", - зазначив він.

"Якщо ти народився у Тамбові, тобі легко сказати, що ти росіянин. А якщо ти народився у 19 столітті на Буковині, де розмовляють російською, а під боком румуни і євреї? Тут вибір своєї національності людина має зробити сама. Так як у родині Шептицьких частина були поляками, частина визнавала себе українцями. Ми про це говоримо, бо зараз найгостріша проблема російськомовних українців", - додав професор.

За його словами, також піднімалося питання героїзації в історії.

"Переважно героями відображають персонажів, які були трохи бандитами. А то й справжніми бандитами. Я виступаю за героїзм жертви. Героями в історії мають відображати не тих, хто стріляв. А тих, в кого стріляли. Це мільйони збідованих людей, які пережили страхіття, боролися, виживали", - наголосив Грицак.

Історики сперечаються також, як викладати історію в школі - окремо історію України і всесвітню, чи просто історію, де українська буде на тлі всесвітньої.

Як відомо, раніше повідомлялося, що для львівських старшокласників планують видати спеціальний посібник з історії, де були б "правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Тоді ж ЗМІ писали, що Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання спеціального підручника з історії України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.