Спецпроект

Донецький історик - чому Схід не визнає УПА

Схід України не сприймає УПА через недостатню обізнаність із фактами, вважає заступник декана історичного факультету Донецького національного університету Юрій Теміров.

"На Сході несприйняття УПА значною мірою базується якраз на незнанні фактів і дуже часто на небажанні визнавати ці факти", - зазначив Ю. Теміров у коментарі для ZAXID.NET.

Водночас, історик вказав на те, що на Заході України також дуже часто має місце упереджене ставлення до Сходу, яке рівною мірою базується на незнанні фактів. Зокрема, він вказав на стереотип, за яким Донецька область начебто значно переважає західні області за рівнем злочинності.

"Донецька область за рівнем населення переважає три західні області, і тому кількість злочинів у нас насправді теж більша. Але якщо взяти середній рівень на тисячу населення, то кількість злочинів приблизно однакова", - сказав він, додаючи, що злочинність на тисячу населення у великих українських мегаполісах приблизно однакова як у Львові, так і в Донецьку.

Окрім того, заступник декана історичного факультету ДНУ висловив думку, що українські можновладці занадто акцентують на тих історичних питаннях, що розділяють суспільство - зокрема, щодо Степана Бандери.

"На мій погляд, політики максимально політизували ці аспекти. У нас постійно кажуть про розкол, а якщо постійно про нього казати, то він в кінці-кінців трапиться. Перше, що треба зробити - більше акцентувати на тих аспектах в нашій спільній історії, які нас поєднують", - наголосив історик.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.