Спецпроект

Ющенко давно знав, що його батько співпрацював з ОУН

Ваннікова говорить, що Ющенко не просив істориків посприяти у з’ясуванні невідомої сторінки з біографії його батька.

Екс-президент Віктор Ющенко давно знав про те, що його батько співпрацював з ОУН, розповіла його прес-секретар Ірина Ванникова.

"Про це в родинi було відомо давно - Вiктору Андрiйовичу розповiв сам батько", - сказала вона в інтерв'ю "Україні молодій", коментуючи нещодавно оприлюднені документи про діяльність батька Ющенка.

"Офiцiйне ж пiдтвердження надiйшло два роки тому, коли були розсекреченi архіви колишнього КДБ", - додала Ванникова.

За її словами, Ющенко не просив істориків посприяти у з'ясуванні невідомої сторінки з батькової біографії.

"Вiктор Андрiйович нiколи не звертався з проханнями особистого характеру. Це був результат дослідницької роботи. І вперше ті документи Ющенко побачив узимку 2009 року. Тоді вже фактично починалася президентська передвиборча кампанія. Але Віктор Андрійович вирішив, що не буде в її розпал оприлюднювати щойно з'ясовані факти", - розповіла Ванникова.

"І це, гадаю, було дуже мудро з його боку. Бо обов'язково знайшлися б "доброзичливці", які назвали б це піар-ходом і поставили б під сумнів достовірність документів", - додала вона.

Документи КГБ, які свідчать про те, що батько Ющенка співпрацював з ОУН, можна переглянути тут

Продовження історії про те, як КГБ стежив за "Хитрим" - Андрієм Ющенком, читайте тут

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.