Спецпроект

У Росії кажуть, що українці неправильно зрозуміли заяву Путіна про перемогу

Росія вважала і вважає перемогу у Великій Вітчизняній війні спільною перемогою народів Радянського Союзу, в тому числі й українців.

Про це заявив голова МЗС Росії Сергій Лавров на підсумковій прес-конференції в Москві, повідомляють РИА Новости.

За його словами, "деякі українські ЗМІ витлумачили висловлювання прем'єра Володимира Путіна про те, що найбільших втрат зазнала у Другій світовій війні РРФСР, як спробу поділити перемогу".

"Що стосується питання про перемогу у Великій Вітчизняній війні, то, я думаю, що ні в кого немає жодних сумнівів, що російське керівництво, президент Росії, уряд Росії та всі інші члени керівництва РФ і весь російський народ виходить з того, що ця була спільна перемога народів Радянського Союзу", - сказав Лавров.

"Так записано у всіх наших документах, так воно і є насправді. І жодних інших підходів російського керівництва не існує. Все інше - це спроби шукати якусь сенсацію там, де її просто немає", - додав він.

Як відомо, раніше Путін заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.