Спецпроект

Литовці сподіваються, що Росія покається і за погром у Вільнюсі

Голова сейму Литви Ірена Дягутене висловлює надію, що Росія визнає радянські злочини в Литві.

Про це повідомляє "Литовскій Курьеръ".

"Сталінські злочини, скоєні у 1941 або ж в 1991 році, для нас особливо болючі, але мені здається, що поступово, оскільки і в сьогоднішній Росії є демократичні сили, така переоцінка повинна відбутися", - сказала спікер.
 
"Росія вже визнала образи Польщі - жертви Катині, і визнала, що злочин було скоєно, і люди були вбиті. У мене є надія, що врешті-решт і те, що було в Литві - радянські, сталінські злочини - теж будуть визнані, разом із жертвами і 1941, і 1991 року", - додала Дягутене.

Литовський прем'єр Андрюс Кубілюс у вівторок сказав, що помічає, як ставлення Росії до історичної справедливості останнім часом змінюється в позитивному напрямку.
 
Уряд інформував, що у своєму листі прем'єру РФ Володимиру Путіну у листопаді минулого року Кубілюс запропонував призначити уповноважену особу, яка від імені російського уряду брала б участь у діалозі про трагічні події 13 січня 1991 року .

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.