Спецпроект

Польський прем'єр вимагатиме від Росії врахування польської думки

Польща добиватиметься від Росії врахування зауважень польських експертів до підготовленного росіянами рапорту причин Смоленської авіакатастрофи.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив голова польського уряду Дональд Туск на прес-конференції у Варшаві.

Він відзначив, що таку можливість передбачає Чиказька конвенція, яку польська і російська сторони визначили за правову основу співпраці при вивченні причин трагедії.

"З такою заявкою польська сторона звернеться до Росії", - сказав він, коментуючи оприлюднений вчора рапорт Міждержавного авіаційного комітету (МАК).

Туск наголосив, що польська сторона буде добиватися з'ясування усіх причин катастрофи, що сталася 10 квітня 2010 року.

12 січня МАК оприлюднив рапорт причин Смоленської авіакатастрофи. Усю вину за катастрофу покладено на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити літак "будь-якою ціною".

У відповідь польські експерти заявили, що в рапорті не врахувані зауваження польської сторони, яка просила звернути увагу на причетність до катастрофи і російських диспетчерів у Смоленську.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.