Спецпроект

Депутати західних рад готують спільну резолюцію по Бандері

У четвер депутати Львівської обласної ради та Львівської міської ради спільно проведуть позачергову сесію прямо біля пам’ятника Бандері.

Так депутати відреагували на рішення суду про скасування указу екс-президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя, повідомляє "Deutsche Welle".

Голова Львівської облради Олег Панькевич розповів, що біля пам’ятника Бандері відбудеться позачергова сесія обласних обранців від Львівщини.

Сесія буде відкритою і до неї зможе долучитися громадськість, додав він.

Міські депутати теж готові виявити рішучий протест на рішення суду і на решту "антиукраїнських та антинаціональних дій керівництва держави", заявив секретар Львівської міської ради Василь Павлюк.

Депутати планують ухвалити спільну резолюцію з оцінкою політичних процесів у державі.

"Мусять бути рішення рад, які возвеличуватимуть наших національних героїв, національну історію. Я не сподіваюся, що буде реакція центральної влади на нашу сесію, але думаю, що має бути реакція суспільства", - зауважив Панькевич.

Крім того, як повідомляє ВО "Свобода", 14 січня о 12 годині біля пам’ятника Бандері відбудеться спільна позачергова сесія депутатів Тернопільської міської та обласної рад, а о 14.00 - позачергова сесія Івано-Франківської облради.

23 червня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав недійсним указ президента Віктора Ющенка про надання звання "Героя України" Степану Бандері.

У касаційному порядку це рішення оскаржено у Вищому адміністративному суді, й справу взято у провадження, утім розгляду ще не було, зазначає "Deutsche Welle".

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.