Спецпроект

Музей УНР розпечатали і відкрили. Тепер чекають постанови Азарова

Музей Української Народної республіки з сьогоднішнього дня знову працює, повідомили "Історичній Правді" співробітники музею.

"Хоча б формально, але печатки, які висіли вчора, зняли, - сказав "Історичній Правді" один із співробітників Українського інституту національної пам'яті (УІНП), у підпорядкуванні якого знаходиться музей. - Тепер чекаємо урядової постанови про виділення коштів".

Сьогодні з дверей музею були зняті печатки і в музеї вже є перші відвідувачі, підтверджує джерело "Дзеркала Тижня".

Співробітник музею сказав, що його відкрито "за домовленістю з міською владою", тому що приміщення, в якому знаходиться музей (Будинок вчителя, вул. Володимирська, 57 у Києві) перебуває у власності міста. 

Сьогодні директор музею був запрошений на розмову до голови КМДА Попова, повідомив "Історичній Правді" співробітник музею.

"Результати розмови поки що невідомі. Кабмін мав сьогодні розглядати питання про створення нового УІНП, - сказав співробітник. - Для продовження роботи музею треба, щоб новий УІНП негайно уклав угоду про оренду приміщення в Будинку вчителя".

Нагадаємо, що вчора Центр дослідження визвольного руху повідомив, що Музей УНР зачинено, двері опечатані, працівників звільняють.

Відкриття експозиції "Музей Української народної республіки" відбулося 22 січня 2009 року під час святкування 90-річчя Акту злуки Західно-Української народної республіки та Української народної республіки.

Музей був підпорядкований Інституту національної пам'яті, який ліквідовано згідно з указом президента України Віктора Януковича.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв, що Кабмін нарешті прийме постанову про створення Українського інституту національної пам'яті при Кабміні і виділить фінансування для підпорядкованих йому музеїв. При цьому він звично звинуватив ЗМІ у "спробі дезінформувати суспільство".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.