Спецпроект

У Підгорецькому палаці знайшли снаряди і міни Другої світової

На території Підгорецького замку у Львівській області виявили 5 боєприпасів часів Другої світовох війни, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі головного управління МНС у Львівській області.

За даними прес-служби, 10 січня під час прибирання снігу на території замку були знайдені 4 артснаряди калібру 76 мм і 45-мм мінометна міна.

Місце виявлення обгороджено, послана заявка на вилучення боєприпасів.

Підгорецький замок у своєму нинішньому вигляді був спроектований в середині 17-го століття архітекторами Гійомом Левассером де Бопланом і Андреа дель Аква. Будівництво велося протягом 1635 - 1640 рр.

Замок належав королівським і князівським родам Собєських, Жевуських і Сангушків. До 1939 року в замку діяв приватний музей князів Сангушко.

Влітку 1944 року на території палацу відбувалися бої дивізії "Галичина" і Першого Українського фронту

У 1940 році, з приходом радянської влади, замок-палац передається Львівському історичному музею. Під час Другої світової палац сильно постраждав. У 1945 році він був розграбований військовослужбовцями Золочівського гарнізону.

У 1947 році музей був закритий і в 1949 році відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У 1956 році в Підгорецькому замку була велика пожежа, яка знищила більшу частину інтер'єру, після чого проводилися реставраційні роботи.

В подальшому тут продовжує функціонувати санаторій, а в другій половині 1970-их на території замку знімали фільм "Три мушкетери". Саме тут Боярський бігає і кричить "Констанція!"

Подивитися на Підгорецький замок з висоти польоту птаха можна в розділі "Артефакти"

У 1997 році Підгорецький замок було передано Львівській галереї мистецтв. У тому ж році створюється благодійний фонд відродження Підгорецького замку. У фондах галереї збереглося 85% експонатів із замку, які планується туди повернути і розмістити у відновленому палаці музей інтер'єрів.

Підгорецький парк належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих "італійських" парків, він є кращим і мало не єдиним на Україні парком такого типу.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.