Спецпроект

Львівська влада видасть свій підручник з історії. Не такий, як у Табачника

Для львівських старшокласників планують видати спеціальний посібник з історії, де були б "правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання спеціального підручника з історії України.

Отже, гроші є, але як має виглядати книжка і який період історії охоплювати, наразі невідомо, повідомляє "УП.Життя" з посиланням на радіо "Свобода".

Згідно з новою програмою, за якою працюють сьогодні освітяни, уроки історії України скоротили до однієї години на тиждень і викласти учням увесь матеріал педагогам складно, зауважили вчителі історії Львівської СШ № 9 Наталія Сподарик і Леся Курчик.

На їхню думку, варто більше уваги приділяти предметові, бо без знання своєї історії не можна говорити про виховання патріотизму. Учні досить слабенько знають історію своєї держави. Водночас вони захоплюються історією Львова (відвідують факультативи з львовознавства) і цікавляться історією рідного краю. А саме посібників з історії Галичини, визвольного руху нині у школах не вистачає.

"Треба більше зацікавлювати дітей історією рідного краю. Немає факультативу, а варто було б видати і такий посібник про історію Галичини. Бо дітям цікаво, що було з їхніми дідом і бабунею, як мама пережила ці роки, це історія родини", - зазначила Сподарик.

"Школярі найбільше цікавляться історією, яка зачепила їхні родини, коли рідні розповідають їм. Тому така увага до Другої Світової війни. Ми маємо мало книг для учнів з історії Галичини та про визвольний рух. А ще потрібно збільшити кількість годин з історії. Адже у п'ятикласників, коли тільки прищеплюється любов до історії, одна година на тиждень на предмет", - наголосила вчителька Леся Курчик.

Те, що політики маніпулюють історичними фактами викликає у школярів і молоді збайдужіння до вивчення і пізнання історії України, вважає історик Руслан Забілий. Тому у дітей не може бути позитивне ставлення до політизованої історії, це неприпустимо.

Нагадаємо, що 14-15 січня у Львові в Українському Католицькому університеті науковці і вчителі історії з різних регіонів вперше спільно обговорять питання нового підручника з історії України та укладання нової історичної політики в державі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.