Спецпроект

Архівні документи руйнують міф про антисемітизм ОУН - В'ятрович

Український історик Володимир В'ятрович у Гарвардському університеті досліджує архів одного з керівників Організації українських націоналістів, Миколи Лебедя.

Це більше тисячі мікрокопій оригінальних повстанських документів та тисячі документів про діяльність різноманітних українських організацій у діаспорі.

"Архів Лебедя є історичною сенсацією. Після керування ОУН Лебідь тривалий час очолював референтуру зовнішніх зв'язків Організації українських націоналістів. У 1944-му він залишив Україну і за дорученням Шухевича вивіз великий архів матеріалів, які стосуються історії ОУН з 40-х років. Лебедь поповнював архів, перебуваючи у Західній Німеччині, а потім в Америці", - розповів історик Українській службі "Голосу Америки".

За словами В'ятровича, архівні документи дозволяють спростувати антиукраїнські історичні міфи. Зокрема, про "антисемітизм" українських націоналістів та участь ОУН у Голокості.

"Наприклад, звинувачення Романа Шухевича в участі у єврейських погромах у Львові в 1941 році. Документи з архівів СБУ розказали, як цей міф створювали наприкінці 50-х років з політичною метою - дискредитувати тодішнього західнонімецького міністра Теодора Оберлендера. Влітку 1941-го він був у Львові. Документи показують як шукали та готували свідків, як проводили судове засідання", - каже Володимир В'ятрович.

Документи з архіву Миколи Лебедя розповідають про участь євреїв в українському підпіллі, показують, що українське підпілля особливо в післявоєнний період намагалось налагодити співпрацю з євреями. 

"У підручниках КДБ міститься інформація, що у 1947 році представники єврейських націоналістичних кіл намагалися встановити зв'язок з українським підпіллям та Романом Шухевичем", - підкреслив В'ятрович, який в 2009-2010 роках очолював архів Служби безпеки України. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.