Спецпроект

Російські записи з радарів Смоленського аеропорту зникли - польські ЗМІ

У Росії зникли записи із радарів Смоленського аеродрому, які фіксували момент посадки польського літака, на борту якого був Президент Польщі Лех Качинський, 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє TVN24 з посиланням на власні джерела, інформує УНІАН.

За даними польських журналістів, диспетчер Смоленського аеродрому міг не бачити на радарі польського літака, коли він був за кілометр до початку злітно-посадкової смуги.

"Цієї інформації не можна офіційно підтвердити, бо у таємничий спосіб зникли теж записи із радарів", - зазначає TVN24.

Представник Польщі в Міждержавному авіаційному комітеті (МАК) Едмунт Кліх підтвердив, що польська сторона не отримала відповіді від росіян на прохання надати ці записи.

"Ми багато разів зверталися з таким проханням (...), але не отримали ні відповіді, ні записів", - сказав він.

TVN24 відзначає, що поляки також не отримали стенограми усіх розмов із диспетчерської вежі, зокрема, з мобільних телефонів, які дозволили би з`ясувати, хто у Москві дав дозвіл на посадку всупереч зауваженням диспетчерів.

За даними польських журналістів, росіяни офіційною причиною відмови назвали те, що поляки - попри незгоду МАК - опублікували стенограму розмов у кабіні пілотів урядового літака.

Нагадаємо, що 17 грудня глава польського уряду Дональд Туск назвав "неприйнятним" підготовлений російським МАК рапорт про причини Смоленської катастрофи, у якій 10 квітня 2010 року загинули 96 польських громадян, в тому числі Президент Польщі Л.Качинський.

Польська сторона надіслала майже 150 сторінок зауважень до 210-сторінкового документа росіян.

За даними Кліха, МАК планує опублікувати остаточний рапорт причин Смоленської катастрофи до лютого 2011 року.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.